З осінню в сільській місцевості з’являється таке явище як спалювання сухого листя. Все навкруги вкривається їдким димом, який унеможливлює дихання для людей та отруює все навкруги. Але є методи корисної утилізації листя.
Яка шкода від спалювання опалого листя? Шкода від спалювання листя і сухої трави надзвичайно велика. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатний викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовини. Також із листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що в рази посилює забруднення атмосфери. Наприклад, при згорянні поліетиленового пакета в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість із яких отруйні для людини.
Спалювання опалого листя й трави є не менш шкідливим і для навколишнього середовища. Воно призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Через дим від вогнищ страждають дерева. Вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння. До того ж цей процес збільшує промерзання землі у 2-4 рази. Окрім того, у сухому листі згорають зимуючі комахи, у землі від диму задихаються гризуни. Часто не встигають втекти зайці. Згорають пташині гнізда. Саме зі спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж. Варто зазначити, що густий дим є напівпровідником і здатний стати причиною короткого замикання лінії електропередач.
Лікарі довели, що при спалюванні однієї тони рослин в повітря потрапляє близько 30 кілограмів шкідливих речовин. Все це потрапляє в дихальні шляхи та на шкіру людини. За словами лікарів, таке спалювання виділяє отруйні гази, може бути джерелом алергії і впливає на імунну систему. В першу чергу, страждають люди похилого віку, діти і вагітні жінки. При згорянні виділяється вуглекислий газ і оксид азоту. Це може викликати бронхоспазм, алергію, кашель, задуху. Дим від багаття має в 350 разів більше шкідливих речовин, ніж дим від куріння. Спалювання призводить ще й до забруднення атмосфери, води і ґрунту. Небезпека полягає і в тому, що воно може перерости в неконтрольоване горіння. Міністерство екології та природних ресурсів попереджає, що такі дії призводять також до зникнення деяких видів тварин і загибелі комах.
Які є корисні методи утилізації опалого листя? Листовий перегній майже не містить поживних речовин, тому не може використовуватися як добриво. Переваги перегною полягають в його аеративних властивостях. ґрунт, щедро присмачений перегноєм, довше затримує вологу біля коріння рослин, допомагаючи їм пережити літню посуху і заощаджуючи час, праця і кошти садівника. Перегній - улюблене місце проживання дощових черв'яків, великих помічників садівника. Напівготовий перегній є прекрасним додаванням до садового компосту. Коли використовуємо опале листя для приготування перегною, то не доведеться спалювати, отруюючи себе і сусідів їдким димом.
Після проведення уроку з роз’яснення шкідливості спалювання листя та визначення методів утилізації, учні обрали найдоступніший в шкільних умовах метод. Було вирішено прибрати листя каштану, який росте у дворі та обсипати їм площу біля стовбурів дерев навколо школи. Каштан має величезну користь, це дерево поглинає з атмосфери важкі метали, які активно виділяються автотранспортом, тому спалювання листя саме цього дерева має ще більші негативні наслідки, ніж листя інших дерев. Такий метод утилізації має свої переваги. По-перше, ґрунт навколо дерева буде максимально довго зберігати вологу, таким чином живлячи коріння рослин. По-друге, в цьому листі зможуть зимувати різні дрібні комахи: оси, бджоли, сонечка. По-третє, листя перешкоджає промерзанню ґрунту на великі глибини, таким чином захищаючи корені рослин, підземних тварин від замерзання. По-четверте, вологе опале листя приваблює дощових червів та допомагає їм розмножуватися. Самі черви виконують дуже важливу функцію для ґрунту. Ходи, вириті дощовими хробаками, забезпечують хорошу аерацію ґрунту і збільшують частку макропор. На полях до 6 тон мертвої органічної речовини на гектар щорічно вноситься в ґрунт дощовими хробаками, а в лісах щорічно обробляється до дев'яти тон опалого листя на гектар. Земляні черв'яки витягають мінеральні речовини з нижнього шару Ґрунту і транспортують їх в верхній шар ґрунту, за рахунок чого він постійно оновлюється, та багато інших функцій. Тому цей метод запускає великий взаємопов’язаний ланцюг процесів покращення місцевих екосистем ґрунту.
